Сообщение: Закон вибору
20.09.2004

За час демократичної відкритості суспільства, в нашій країні неодноразово проходили вибори до органів влади. Тепер, ось ще одні, президентські... . І ця передвиборна кампанія, чомусь, нагадує вибори давно минулого часу... . Це було біля двох тисяч років назад.

Один володар певного регіону, певного державного утворення вивів на площу, перед народом, двох чоловік. Один з них був праведний і багато зробив доброго для людей цього краю, другий був розбійник і також багато зробив... . Багато зробив, але злого для людей цього ж краю. І жителі цієї місцевості бачили справи першого і справи другого. Тож коли цей володар запитав в народу: кого помилувати, а кого покарати, то зробити вибір не було важко. Звичайно ж, праведного чоловіка потрібно було б помилувати, а сіявшого зло покарати. Але як показує практика буття людей , так розуміють вибір люди, які дуже поверхово відносяться до життя... .

І піднялись хвилі на людському морі... . Люди кричали, тупали ногами, свистіли, скреготали зубами, ричали як звірі –розіпнути, розіпнути, розіпнути... . Здавалось те, що всі сили геєнської бездонної прірви піднялись на поверхню /так воно в принципі і було/ і бунтували людські серця і розум бідних жителів цієї землі, вимагаючи покарання. Розіпнути, розіпнути, розіпнути... . Розбійника? Ні, шановні читачі, не розбійника! Ви, мабуть, також дуже поверхово відноситесь до життя, якщо саме так і вирішили. Ні не розбійника! Праведника!!! Праведника!!!

Ось чиєї смерті з невгамовною лютістю жадала юрба, дух юрби, дух вулиці... .

Саме дух! Бо це він підняв бурю на людському морі, це він завдав напрям ненависті і вказав його на праведника. Цей дух іменується Вічним Революціонером, князем цього світу, ворогом роду людського... . Він організував першу революцію на небі і тепер продовжує цю справу на землі, піднімаючи своїх духовних дітей для бунтарства і революційних переворотів, прикриваючи це все боротьбою за справедливість. І він не заспокоїться до того часу, доки не поставить на вершину влади своїх духовних дітей. І тоді наступає всеохоплюючий “одобрямс”. Такий “одобрямс” був за влади “лівих” в Радянському Союзі і такий самий “одобрямс” був за влади протилежного флангу в націоналістичній Німеччині 30-40 років. І получається те, що лише політичний “центр” може побудувати демократичне суспільство відкритого характеру і рівних можливостей. І лише еволюційний, а не революційний процес вдосконалює і збагачує в усіх планах, матеріальному, духовному, культурному, суспільство в цілому і його членів кожного зокрема. Але лідери політичного “центру” на Україні не у фаворі. Років з девяносто назад вони були б “капіталістами”, “буржуазією” і дух вулиці кричав би “Долой буржуазію”, зараз цей дух кричить по сучасному, по новому, він майстер придумувати соціальні клички, “Геть олігархів-можновладців”. Ось як це звучить зараз! Чи ви може не чули таких вигуків, шановні читачі? І це, “ геть “ звучить щораз погрозливіше. І в дітей Божих, людей смиренного духу і здорового розуму, “ягнят”, від цих вигуків стискається серце. Бо вони чують дух... .І вони добре знають, проти кого обернеться це все... . І не має значення колір ідеї, під прикриттям якої, ті що кричать “Геть” накинуться на них. І не має значення те, який фланг ці переслідування організує, вони знають це обернеться проти них... .Вони чують дух... . Дух князя цього світу, дух Вічного Революціонера, дух ворога роду людського, який розпяв їхнього Пастуха, Вождя “ягнят” і тепер переслідує їх. І цей дух, князя цього світу, знову підніме “вождів” і якщо вже не “лівих”, бо ці вже, мабуть, свій шлягер відпрацювали, то вже мабуть “правих”. Бо серед “центристів” вождів не має. Одні “буржуї”, “капіталісти”, “олігархи”, “можновладці”, “злодії”, “казнокради” і т.д. І знову “вожді” вимагатимуть поклоніння собі і переосвячення християн в їх імя. Наприклад, “ліві” ленінці, праві “гітлеровці”. А особливо небезпечною, в цьому плані, є ситуація на Україні, де чітко проглядається тенденція возвеличення громадських діячів в ранг “святих”. А це означатиме те, що інакодумці, які не бажатимуть визнавати їх за “святих”, будуть представлені князем цього світу, як вороги народу і слуги сатани, тобто того самого князя. Ось такою, як бачиться, є стратегічна лінія обману, яку і вибудовує ворог роду людського. Тому можливо хай вже краще управляє країною “центр”. Бо в розвинених демократичних країнах саме “центристи” і здійснюють керівництво, а не “ліві” і “праві”. Можливо, в такому розумінні життя присутня здорова думка? Як ви вважаєте, шановні читачі”? Чи ви хочете загального “одобрямсу”? І чи вийде тоді народ на площу сказати своє “проти”. Мабуть що ні. Не буде побудження. Дух князя, дух вулиці не підніматиме народ. А якщо вже і прийдуть на площу, то не скажуть “ми проти”, а скажуть “слава”.

Тому можливо не потрібно революцій, можливо краще вже еволюційно... . Що ви скажете шановні читачі? Тим більше, що наш народ вже і так попечений на тих революціях. А то революціонери обіцяють побудувати рай, а в результаті чомусь пекло. Натуральне пекло, якщо згадати Освенцім і Бухенвальд./А тамтешні будівничі, між іншим, все це робили во імя свого народу, своєї нації і т.д., і на пряжках між іншим було написано:”Hot mit uns”- З нами Бог./Тому, мабуть, не будемо вірити обіцянкам земного раю. Його на землі не буде, так говорить Святе Письмо, рай десь інакше... . Давайте, мабуть, жити так, щоб цього самого пекла не побудувати, бо воно було... . Тут, на землі, було.

Праведника розіп’яли. Розбійника відпустили на волю! Іди, гуляй! Продовжуй свої справи! Знущайся дальше над людьми! Таких, як ти юрба любить і поважає. Ти її духу! Ти вільний Варрава! Ти вільний Варрава!

Варрава!!! Так звали розбійника... .

А ви, шановні читачі, випадково, не чули ось цієї історії?

Мабуть що ні. Бо інколи, як вийдеш на площу і побачиш як піднімаються хвилі людського моря, то приходиш до висновку: люди не чули ось цієї історії. Вона невідома їм. Але ви промийте шановні читачі, ось таким людям, гріховно-незадоволеним земним буттям, очі. Сльозами своїми промийте і змастіть їх очною маззю, щоб вони могли бачити... . І тоді вони побачать проти кого направлений вектор ненависті і кого підтримує вулиця і зрозуміють все. І зроблять правильний вибір. Але як бачиться, усвідомлення правильності цього вибору, буде гірким для більшої частини електорату нашого, такого неспокійного Західного регіону.

Є дві духовні сили, які борються між собою. Поле битви людські серця. А по скільки дві сили, то і реальних кандидатів на посаду Президента буде два. Було б три сили в духовному світі то і боротьба ішла б між трьома реальними кандидатами. Але... . Імена цих, двох, відомі усім. Навколо одного з них об’єднались “центристи”, навколо другого “правий” фланг. І якщо минулі президентські вибори були боротьбою “центру” з “лівим” флангом, то ці вибори стали боротьбою політичного “центру” з “ правим” флангом. Ось яка загальна тенденція. І потрібно її бачити, шановні читачі, а не заключатись на особистостях, тим більше, що ми вже не раз помилялись, в тих самих привабливих особистостях. А якщо, припустимо таке положення, виведемо цих кандидатів на площу перед людьми. Проти кого буде напрямлений вектор ненависті. Проти кого дух князя цього світу буде піднімати хвилю людського незадоволення. Чи не проти лідера “центристів”? Ну і хто ж тоді, з цих двох кандидатів, буде в якості Варрави, а хто в якості людини праведної. Пошукайте відповідь на це запитання в своїх серцях, шановні читачі. А я закінчу короткою молитвою: “ Господи, Ісус Христос, якщо мої розмірковування не вірні, то забери мене з цього світу, ще до тих самих президентських виборів, щоб я своїми розмірковуваннями не збивав людей з правильної життєвої дороги. А якщо вірні, ось ці мої думки, то дай мені сили, мудрості і любові для того, щоб я зміг відкрити народові, в повній мірі, духовну сторону політичної боротьби, яку Ти відкриваєш мені і повеліваєш відкрити людям.”